Заходи

        «Біль Афганської війни»

                                                                                Минають дні,

                                                                                Ідуть роки,

                                                                                Життя листки перегортає,

                                                                                А біль Афгану-

                                                                                 Навіки в душі чомусь

                                                                                 Не замовкає...

   13  лютого  в ДНЗ «Запорізький політехнічний центр професійно - технічної освіти»  відбулася лінійка з нагоди вшанування Дня учасників бойових дій на території інших держав.  Учні групи ЕГ  114 разом з майстром в/н Петровським С.В. згадали  тих героїв, хто не дожив, не доспівав, недолюбив.

 

   15 лютого 2017 року  в ДНЗ « Запорізький політехнічний центр професійно - технічної освіти»  відбувся виховний захід присвячений Дню пам’яті воїнів - афганців. Підготували та провели захід класний керівник Дуда Ірина Олександрівна, майстер в/н Козлова Людмила Борисівна   разом з учнями групи 244.   За  кожним воїном – афганцем  доля, життєвий подвиг, крок у безсмертя. Ведучі розпочали захід словами: «Наша сьогоднішня зустріч - це данина пам’яті всім, хто причетний до героїчної і трагічної афганської війни. Цю війну довго замовчували, навіть плакати не дозволяли , скупилися  на ордени. Потім ця війна прорвалася піснями і віршами, трагічними, світлими і мужніми». Учні співали пісні про війну , про героїзм солдат і офіцерів, читали вірши. Ми повинні пам’ятати тих, хто пройшов через війну і для кого вона триває й досі у спогадах, снах, думках.   Історія війни в Афганістані  написана кров’ю солдатів і сльозами матерів.  Учні центру  вшанували пам’ять загиблих в Афганській війні хвилиною мовчання.                

   Ми  бажаємо миру для  всіх !  Ми бажаємо миру нашій рідній Україні!                         

О, Україно! Ніжно пригорни

Усіх живих своїх синів, як мати,

Щоб ми не бачили війну,

Не чули щоб ніколи звук гармати!