Твір-роздум на тему:
«УКРАЇНА – ЄДИНА КРАЇНА»
Я народилася в Україні. Це моя Батьківщина, яку я дуже люблю, з якою тісно пов’язане все моє життя, життя моїх близьких, друзів. Я щиро переживаю за все, що відбувається в нашій державі, і часто замислююсь, що я можу зробити вже сьогодні для процвітання моєї Батьківщини. Я не розумію людей, які залишають Україну. Адже чужа земля — те ж, що й чужа стихія. Рослини у своїх рідних краях навіть на кам’яному ґрунті зеленіють і цвітуть, а перевезені в інші країни на родючу землю — засихають. Життя під своїм небом, на рідній українській землі нічим замінити не можна. Навіть якщо на долю країни випали танталові муки й душить глибока всеохоплююча криза — економічна, політична, соціальна, духовна.
Багатостраждальна наша ненька Україна. Довгий і драматичний її шлях до незалежності. Для патріотів усіх поколінь головна мета — «Україна свята», рівна серед рівних, шанована у світовому колі держав. За це поклали голови Хмельницький і Мазепа, померли в концтаборах Плужник і Стус. Список жертв нескінченний. Як ніхто, розуміють серцем душу нації і її менталітет письменники. Вони присвячують Україні свої твори, наповнені любов’ю й самовідданістю. Ми сьогодні, як ніколи раніше, пишаємося борцями за кращу долю матері України — Т. Шевченком, І. Франком, Лесею Українкою. В. Сосюра закликав берегти й плекати рідну мову, культуру, без якої ми — «територія, а не Вкраїна». Найкращим мірилом гідності є бажання кожного будувати рідну державу, яка б займала пристойне місце у світі серед цивілізованих країн.
Гордість і біль відчуваю в душі за долю моєї України… Наша країна поступово входить у світові економічні структури, намагається розвивати торгівлю із західними державами. Я багато читаю газет, дивлюсь телевізійні програми, слухаю виступи визначних економістів і політиків. Я розумію, що необхідно піднімати вітчизняну економіку, виробляти більше якісної продукції для наших людей, не наповнювати наші ринки дешевими імпортними товарами, котрі шкідливі для здоров’я людей. Чудово, що ми відкрили «вікно» у Європу. Але в це вікно «вилетіли» за кордон уже тисячі моїх співвітчизників, серед них учені, музиканти, художники. А як потрібні сьогодні нашій країні чесні, порядні, компетентні спеціалісти в різних галузях, з «чистими руками», які б вивели країну із кризи, яким було б «за державу прикро», які зачинили б, нарешті, ящик Пандори, що навис над Україною, які вболівали б так за Батьківщину, як І. Франко, М. Грушевський, М. Драгоманов. На жаль, багато гідних людей почувають себе дискомфортно в рідній країні. Це сором для нашого суспільства.
Ми належимо до нової генерації. Нам будувати нову Україну. Як чекає вона нас, не обтяжених догмами і стереотипами, з новим мисленням, високим європейським рівнем професіоналізму, чесних і відданих патріотів. Ми так потрібні їй. Наш святий обов’язок — відродити Батьківщину для новітньої слави, для щастя й злагоди. Я вірю, що Україна пройде через терни до зірок. Дуже хочеться, щоб нарешті всі люди планети Земля зрозуміли, що основне — це мир у всьому світі, це вселюдська любов. А ще — безмежна любов до рідної землі. Тому треба зробити так, щоб Батьківщина ніколи не могла назвати тебе зрадником, а тільки захисником, щирим, міцним, справжнім патріотом. Щоб вона пишалася тобою, як пишалася багатьма нашими предками, сміливими і відданими.
Корпусова Анастасія,
Учениця групи МЕ 224